У Львові на Личаківському кладовищі відбудеться перепоховання близько 600 останків людських тіл, знайдених на станції Підзамче

У суботу, 28 листопада у Львові відбудеться перепоховання на Личаківському кладовищі  близько 600 останків людських тіл, знайдених на станції Підзамче. Про це повідомив під час прес-конференції міський голова Львова Андрій Садовий.

«Це наш обов’язок, який ми повинні виконати перед громадою міста», – зазначив міський голова Андрій Садовий.

На станції Підзамче було знайдено останки близько 600 людей, котрі в 1946-1947 рр. втікали від голодомору зі східних областей України та Бессарабії в Галичину. Війська НКВД у Львівській області зупинили їх на станції «Підзамче», частину людей розстріляли, частина померла від голоду.

Пошуком та ексгумацією останків на території колії станції «Підзамче» займалась історико-просвітницька правозахисна організація «Меморіал імені В. Стуса». Загалом було ексгумовано близько 600 останків, в тому числі 114 дитячих та підліткових, 35 прострілених черепів, 11 жіночих, решта чоловічі – 3 (три) останки новонароджених, а далі – від 3-4 літнього віку до 14 років.

Знайдені супроводжуючі матеріали, дитяче взуття, постоли буковинського стилю, натільні хрестики, медальйони, кулі і радянські гроші 1925, 1945 і 1946 років.

За наслідками судово-медичної експертизи час смерті можна датувати 50-60-літньою давністю.

«В суботу, 28 листопада в церкві Пресвятої Трійці, що на вулиці Тершаківців, 11, відбудеться поминальна панахида, а потім домовини з останками перенесуть на Личаківське кладовище для їх захоронення», – зазначив під час прес-конференції Андрій Садовий.

Довідка

У 1946 р. у Східних областях України було надмірне вилучення зерна й продаж його за зниженими цінами у Західну Європу. Польщі було безкоштовно передано 200 тисяч тон зерна, Франції – 502 тис. тон, в цілому Західній та Східній Європі передано 1,9 млн., що становило до 20% усього зернового урожаю СРСР.

За документальним свідченням М. Хрущова, для України достатньо було отримати чи залишити в Україні 150 тис. тон зерна і голод був би подоланий. Рішенням ЦК КПРС було зміщено з посади першого секретаря ЦК КПУ М. Хрущова та призначено Лазаря Кагановича. В окремих областях Східної України вже розпочався голод.

В Західній Україні за період 46-47 рр. побувало приблизно до 300 тис. голодних втікачів.

За інформацією працівників «Меморіалу», 1946 р. служба КГБ інформує Л. Кагановича: «Мешочники с Восточных обл. Украины и Бесарабии оккупировал вокзалы, жгут скамейки, заборы, больные, тифозные, завшивленые». З Києва прийшла інструкція: «Здоровых – товарными поездами отправить в г. Харьков, больных – утилизировать на месте. Железной дороги Восточных областей прекратить выдавать билеты, за исключением командировочных в Западную Украину».

За свідчення старожилів, вози комунальних служб кожен ранок звозили сотні померлих, замерзлих у ями в районі Високого замку.

Джерело – сайт Львівської міської ради

У Львові відреставрували третю дерев’яну браму

У Львові у межах проекту «Через старі двері – у майбутнє» українські майстри під керівництвом німецького фахівця Крістофа Юнґганса відреставрували третю дерев’яну браму, що на пл. Ринок, 39. 

«Сьогодні відреставровану браму встановлюють, також будуть встановлені вітражі і решітки, які тут були раніше. Приємно,  що мешканці зберегли частини цих дверей, які зберегли автентичну клямку. Майстри її встановили, тож нової не доведеться купувати, як це було у попередніх брамах Також у будинку нам надали безкоштовно приміщення для розміщення ретставрацйної майстерні.Браму від реставрували якісно. Наші майстри прийшли добру школу», – розповідає начальник управління охони історичного середовища Лілія Онищенко.

«Ця брама є ще одним прикладом чудово зробленої роботи», – додає керівник проекту, експерт Німецьким бюро технічної співпраці (GTZ) Іріс Гляйхман.

Ці брами відреставровані за німецькі кошти. Наступного ж року у Львові планують відновити близько 100 дерев’яних брам, але до цих робіт фінансово мають долучитися мешканці. «Ми вже приймаємо замовлення від мешканців на реставрацію брам у будинках. Передбачається, що 60% вартості реставраційних робіт буде профінансовано Львівською міською радою та Німецьким бюро технічної співпраці, а 40% – за рахунок мешканців. Щоб вони також відчули фінансово свій клад у відреставровану браму», – додає Лілія Онищенко.

Львів’янам, які живуть у будинках з гарними дерев’яними брамами і хочуть їх відновити, слід звертатися до управління охорони історичного середовища (вул.Валова, 20) або в офіс Німецького бюро технічної співпраці (вул. Богомольця, 6, 3 поверх).

Нагадаємо, у Львові також відреставрували дерев’яні брами на площах Катедральній, 8 та Ринок, 40. Вартість реставрації брами складає в середньому 10 тис. грн.

Джерело – сайт Львівської міської ради

Наступного року у Львові відреставрують ще шість надгробків

Наступного року в межах українсько-польської співпраці у сфері збереження спільної культурної спадщини у Львові відреставрують ще 6 надгробків на Личаківському цвинтарі.

Як повідомила начальник управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко, у 2009 році відреставрують надгробки Кароля Мікули (учня Фредеріка Шопена, який був директором Консерваторії Галицького музичного товариства та засновником львівської фортепіанної школи, сестер Облочинських (дружини винахідника гасової лампи Яна Зага Дороти та її сестри Герміни), Олексія Палюха (управителя «Народного Дому»), Францішека Смольки (глави австрійського парламенту), Гартмана Вітвера (скульптора, автора 4 скульптур фонтанів на площі Ринок) та Дениса Зубрицького (історика, автора праці «Хроніка міста Львова»).

Також буде продовжена робота з відновлення стінопису у Вірменському соборі та розпочнеться реставрація іконостасу «Голгофа».

Нагадаємо, реставраційні роботи, які виконують львівські та польські фахівці, фінансує Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща.

У 2008 р. на Личаківському цвинтарі відреставрували надгробки Маркіяна Шашкевича, Артура Гротгера, Кароля Шайнохи, Ісака Ісаковича, Марцелі Цємірського та родини Венцель (найстаріший надгробок Личаківського цвинтаря), а також пам’ятник Яна Кілінського, що у Стрийському парку.

Джерело – сайт Львівської міської ради